Міжнародний день джазу

   

   Наприкінці осені 2011-го року, на 36-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, рішенням міжнародного співтовариства 30-е квітня було оголошено «Міжнародним днем джазу». Враховуючи високий ступінь культури і динамічного різноманіття музичного мистецтва, спільну спадщину і унікальний колорит, метою відзначення Дня джазу стало бажання розширення рівня інформованості всієї міжнародної спільноти про виражену педагогічну роль джазу як однієї з сил, що сприяє зміцненню миру і взаєморозумінню, єдності і культурного діалогу між людьми, суспільними групами і соціальними об’єднаннями.
  Мабуть, жоден інший музичний напрям не відзначається такою загадковістю і

неоднозначністю. Слова відомого джазового виконавця Луї Армстронга якнайкраще описують всю суть джазової музики – "Якщо ви запитуєте що таке джаз, вам цього ніколи не зрозуміти".
  Джаз (англ. jazz) - напрям у музиці, що виник на межі XIX- XX століть у США як синтез африканської та європейської культур. Один з легендарних музичних напрямів, витоки якого йдуть глибоко в афроамериканську народну музику і блюз.

   Перші джазові наспіви й мелодії лунали серед бавовняних і тютюнових плантацій в умовах важкої рабської праці. Енергійна та ритмічна музика була чи не єдиним джерелом радості для людей, у яких не залишилось нічого, крім пам’яті про незабутні пісні і танці рідної Африки.
Наприкінці XIX - початку XX ст. на півдні Сполучених Штатів Америки, у м. Новий Орлеан, виникла нова форма музичного мистецтва, яка синтезувала в собі африканську та європейську культури. Назва цього напряму - джаз, що з англійської означає «підбадьорливий вигук в афроамериканців».
Характерними ознаками музичної мови джазу спочатку були імпровізація й поліритмія, що ґрунтувалася на синкопованих ритмах (перенесенню наголосу з сильної долі такту на слабку), а також особливий комплекс прийомів виконання ритму - свінг (з англійської - «розкачування»). Троє або четверо виконавців, які зазвичай грають на тромбоні, трубі і кларнеті, «підлаштовувалися» під чіткий ритм, який відбивали ударні.

Джаз - жанр професійної музики, що виник на початку XX ст. в південних штатах США внаслідок взаємодії африканської та європейської танцювальної музики.
У основі джазу - жанри афроамериканської музики: спірічуелc та блюз.
Спірічуелс (з англ. «духовний, церковний») - це духовний хоровий гімн в афроамериканській спільноті, написаний переважно на біблійні сюжети.
Блюз на відміну від спірічуелса - сольно-пісенний жанр драматичного спрямування. У творах цього жанру відображаються особисті переживання, емоції та почуття людини.
Джазмен - музикант, який виконує джаз (який вміє імпровізувати).

Джаз-бенд - великий джазовий оркестр.
Імпровізація (франц. improvisation, від лат. Improvises - непередбачений) - створення художнього твору (наприклад, музичного, поетичного, сценічного) в момент його виконання без попередньої підготовки. Музична імпровізація - історично найдавніший тип музикування.
Поліритмія - одночасне поєднання різних ритмічних малюнків.
Симфоджаз - стильовий різновид джазу; поєднання жанрів легкої та симфонічної музики.

Найяскравіші зірки джазу:

Луї Армстронг

Дюк Еллінгтон

Елла Фіцжеральд

Майлс Дейвіс

Чарлі Паркер

Нет Кінг Коул

Телоніус Монк

Бенні Гудмен

Георгій Гаранян

Сара Вон 

Олексій Козлов

              Пропонуємо вам насолодитися джазовою композицією  у виконанні неперевершеного Луї Армстронга