Писемність - душа нації

 Українці разом з усіма іншими слов’янськими народами 

24 травня 

відзначають 

День слов’янської писемності й культури.

    Свято встановлено згідно з Указом Президента від 17 вересня 2004 року, в день вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія. Ці  просвітителі  відіграли визначну роль у розвитку й становленні слов’янського письменства і культури.

   Кирило (827–869) і його старший брат Мефодій (815–885) народилися в македонському місті Фессалоніки (тепер Салоніки, Греція) в сім’ї воєначальника. За походженням - болгари. Кирило здобув освіту в школі при імператорському дворі Константинополя, а згодом працював патріаршим бібліотекарем і викладав філософію, а потім перебував  на дипломатичній службі.  Мефодій був спочатку військовим, правителем однієї з слов’янських областей поблизу Солуня, а згодом  ігуменом одного з монастирів у Малій Азії.

  Брати об’єдналися в просвітницькій діяльності – перекладали слов’янською мовою богослужебні книги, самі писали оригінальні твори, проповідували православ’я, відкривали при церквах школи, готували учнів. Вони упорядкували слов’янський алфавіт і переклали на церковнослов’янську мову Євангеліє.

  Автором глаголиці вважають Кирила; її літери переважно пов’язані з грецьким алфавітом. Згодом глаголиця лягла в основу кирилиці, на основі якої склалися алфавіти багатьох слов’янських народів.

    Здобутки рівноапостольних Кирила і Мефодія стали тим культурним підґрунтям, з якого поширилося християнство. Крім України, День слов’янської писемності і культури святкують також у Росії, Білорусі, Болгарії, Сербії, Македонії, Чорногорії та у ряді інших країн.

    Писемність, мова – то є душа кожної нації, її найцінніший скарб. У мові – наша давня й нова культура, ознака нашого національного визнання.

    Утверджуймо імідж високоосвіченої української нації та плекаймо неоціненний скарб – нашу  мову.